Штучний камінь – це декоративний матеріал, який з кожним роком стає дедалі популярнішим. Він використовується для обробки інтер'єру та екстер'єру, створення фасадів будівель та облицювання різних поверхонь. Такий камінь є екологічно чистим і не вимагає складного догляду, а його зовнішній вигляд та фактура практично не відрізняються від натурального.
Виробництво штучного каменю починається з підготовки основи. В основі його виготовлення лежать спеціальні полімерні смоли, які надають каменю надійності та міцності. Полімерні смоли перемішуються з мінеральними наповнювачами, такими як мармурова крихта, пісок або галька. Ця суміш є основою для створення структури каменю і надає йому природного кольору і текстури. Також у процесі виробництва додаються барвники, які дозволяють отримати різні відтінки штучного каменю.
Після того, як основа для штучного каменю готова, починається його формування. Суміш перекладається у спеціальні форми, які мають різні розміри та форми. Вони можуть бути як простими та геометричними (квадрати, прямокутники), так і складними та незвичайними (імітація природного каменю).
Після висихання у формах штучний камінь піддається подальшій обробці. Він шліфується, полірується та покривається захисним шаром. Це надає каменю остаточного вигляду і захищає його від зовнішніх впливів. В результаті виходить унікальний штучний камінь, який виглядає невиразно від натурального.
Технології | Процес |
---|---|
Дробильно-розмольна технологія | 1.Приготування сировини: доломіт, мармурошлаковий пил та цемент змішуються у певних пропорціях. 2. Випікання: суміш сировини піддається високій температурі у спеціальних печах, що призводить до утворення силікатної структури. 3. Дроблення: отриманий матеріал подрібнюється на певні фракції. 4. Розмоль: подрібнений матеріал просівається і піддається розмелювання. 5. Формування: одержаний сирий матеріал піддається пресуванню у спеціальних формах. |
Вібропресова технологія | 1. Змішування: різні наповнювачі (пісок, гранітна крихта, пігменти) поєднуються з біндером (цементом або полімером). 2. Формування: отримана суміш міститься у форми, які піддаються вібрації для видалення повітряних бульбашок. 3. Пресування: форми з матеріалом піддаються високому тиску до створення міцної структури. 4. Висихання: вироби залишаються для повного висихання у спеціальних умовах. 5. Оздоблення: залежно від потрібного ефекту, поверхня виробів може бути полірованою, шліфованою або текстурованою. |
Кліматична технологія | 1. Приготування суміші: сировина поєднується з цементом або полімером. 2. Формування: отримана суміш вливається у форми та залишається для полімеризації протягом кількох діб при певній температурі та вологості. 3. Зростання: виріб залишається у спеціальних умовах для відновлення міцності та отримання необхідних властивостей. 4. Хімічна обробка: виріб піддається обробці із застосуванням хімічних сполук для покращення структури та зовнішнього вигляду. 5. Оздоблення: виріб може бути покритий спеціальними протиударними та гідрофобними покриттями. |
Синтетичні ювелірні камені створюються шляхом повільного вертикального або горизонтального пересування розплавлених зон по всій довжині нагрівача та подальшого зростання монокристалу. Цим способом вирощуються корунд, шеєліт, ітрієво-алюмінієвий гранат, флюорит та олександрит. Гідротермальний синтез.
Як виготовляється штучний камінь?
В більшості випадків штучний камінь на 92-94% складається з кам'яної крихти, решта – поліефірні або епоксидні смоли та фарбувальні пігменти. Потім цю суміш пресують і термічній обробці, в результаті чого відбувається полімеризація.
Що входить до складу штучного каменю?
Основними компонентами штучного каменю є акрилові смоли на основі метилметакрилату та поліметилметакрилату, гідроксид алюмінію, натуральні мінеральні наповнювачі та пігментні добавки.
Як зробити акриловий камінь?
Акриловий камінь складається з приблизно двох третин триоксиду алюмінію та однієї третини високоякісної акриловий смоли з додаванням невеликої кількості кольорових пігментів. Речовини змішуються до однорідної маси у вакуумному міксері, заливаються у форму, де їх залишають до застигання.